Алё! Всем привет, мои гопоты и наркоманятники!
Сегодня я хочу вам рассказать о своем последнем пиздеце, когда я решила купить закладки с псилоцибиновыми грибами и попить чай с мартышками в зоопарке. Было это, блин, бума, однако чувствовал я себя как на вершине мира, и пиздеть вам про это просто обязан.
Началось всё с того, что я решила снять измену, пойти в магазин, где продают наркотики, и найти свою долю псилоцибиновых грибов. Я уже давно хотела попробовать их, ведь все мои друзья, нормальные наркоманы, давно облетели от этого зелья.
Когда я пришла в магазин, глаза у меня забегали, как у фрешмена. Ведь я впервые тут была, и не знала, где что находится. Всякий раз, когда я видела подозрительно выглядящего человека, я начинала гнаться за ним, в надежде, что он меня приведет к псилоцибиновым грибам.
Наконец-то я нашла нужную полку, где были заложены грибы. Мой сердце забилось быстрее от возбуждения, но я пыталась сохранять спокойствие. Мне удалось выбрать самые красивые и крупные грибы, и я прямо сквозь одежду чувствовала их магическую силу.
Чтобы не попасться на измене, я решила не ломиться домой, а сразу отправиться в зоопарк. Вроде бы никто не будет обращать внимания на меня, если я буду пить чай с мартышками, ведь это же зоопарк, а не нирвана для наркоманов.
Когда я пришла в зоопарк, зайдя себе, бахнула грибы. Через некоторое время я начала ощущать эффект. Мир вокруг меня стал ярче и сочнее, как будто я находилась в другом измерении. Я уселась на скамейку и начала смотреть на мартышек, которые весело прыгали и кувыркались.
Чай, который я с собой принесла, казался мне лучшим чаем в мире. Я чувствовала, что каждая капелька этого зелья проникает в моё тело, питая его энергией и магией. Я наслаждалась каждым глотком, словно это была вода из источника молодости.
Мартышки, увидев меня, стали интересоваться. Они прыгали на скамейку и бегали возле меня. Я решила поделиться своим чаем с ними, ведь эти шалуны тоже заслуживали магического путешествия. Поочередно они пили из моей кружки, и я смотрела на них с удивлением и восторгом.
Во время этой поебени меня не оставляло ощущение, что я часть этого зоопарка, что я стала одной из мартышек. Мы все были связаны, словно волны океана, и я ощущала каждый их прыжок и каждую их шалость.
Когда эффект грибов начал спадать, я решила попрощаться с мартышками и пошла домой. Но вся эта поебень осталась со мной, ведь я поняла, что в нашем обыденном мире есть много удивительного и магического.
Получив такой глубокий экстаз, я поняла, что гашиш и другие наркотики могут быть лишь одним из способов погрузиться в мир фантазий и красок. Ведь самое важное - это наше воображение и способность увидеть красоту в обычных вещах и явлениях.
Так что, мои засранцы, не бойтесь экспериментировать, открывать новое и искать настоящую магию в этой суровой реальности. И помните, что наркотики - это лишь инструмент в наших руках, а самое важное - это наше желание и наша способность открыться новому миру.
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.